“Розвиток бізнесу аеропорту як чинник розвитку економіки Харківської області”

08 червня 2010 року 11.00-11.15

Шановні учасники і гості форуму!

Пані та панове!

Щиро радий, що Харків став першим містом на території СНД, який приймає Всесвітній форум авіаперевізників і аеропортів (Routes CIS).

Те, що саме в Харкові зібралися керівники усіх 260 аеропортів СНД, представники зарубіжних аеропортів, а також авіакомпанії з різних країн світу – свідоцтво потенціалу, який має наш регіон у сфері міжнародного авіаційного бізнесу, а також результат величезних зусиль, які робляться бізнесом і владою Харківщини в цьому напрямі.

Окремо хочу виразити слова особливої вдячності президентові групи компаній DCH Олександру Владленовичу Ярославському за динамічний розвиток харківського аеропорту у рамках підготовки міста до Євро-2012.

Шановні пані та панове, переконаний, що для більшості тут присутніх навряд чи існують секрети в цій галузі, оскільки усе – високі професіонали своєї справи.

Тому зупинюся на нашому розумінні партнерства держави і бізнесу, спрямованому на динамічний розвиток бізнесу аеропорту.

Важко оспорити той факт, що Україна має величезний транзитний потенціал, підтверджений у рамках програми технічної допомоги Євросоюзу TACIS, де експерти виділили перспективи семи основних регіональних аеропортів, серед яких і Харківський.

Європейський же повітряний простір перенасичений. Розвиток міжнародних аеропортів у великих містах України – це можливість частково понизити навантаження на європейське небо з одного боку, з іншої – елемент інтенсифікації ділової і економічної активності в регіонах України, що є первинним завданням державного управління.

Ми розуміємо, що бізнес аеропорту, як такий, все більше стає “базовим елементом” в розвитку авіаційної галузі. Характерною тенденцією розвитку діяльності аеропорту в Європі останніми роками стає орієнтація на підвищення комерційної віддачі аеропорту, якнайповнішу реалізацію його ринкового потенціалу. Фінансові результати діяльності аеропортів виходять на перший план разом з виробничими показниками.

Таким чином, з одного боку діяльність аеропорту розглядається в якості повноцінного самостійного бізнесу, націленого на отримання доходу. З іншого боку, вона забезпечує рішення завдань держави по розвитку ринкової і транспортної інфраструктури, і держава в тій або іншій мірі зберігає над нею контроль.

Ця особливість утрудняє рішення комерційних завдань, що стоять перед власниками і менеджерами підприємств. Зокрема, рішення бізнес-завдань вимагає скорочення витрат і росту об”єму прибутків за рахунок впровадження ефективних технологій, залучення компетентного персоналу, сучасного устаткування і інших ресурсів, необхідних для розвитку бізнесу. Іншими словами, для цього потрібні великі і довгострокові інвестиції, а стандартні рішення (банки, інвестиційні компанії і ін.)у цій ситуації застосовні з істотними обмовками.

Досить часто інвестори не хочуть брати на себе політичні риски і вирішувати соціально-значущі завдання держави за свій рахунок, вважаючи, що для їх фінансування існують податки і державний бюджет.

У реальних умовах наслідків світової фінансової кризи, обмеженого бюджету, Україна виявляється володарем занадто великої кількості активів для того, щоб експлуатувати їх самостійно, в повному об”ємі і з належним рівнем ефективності.

На шляху підвищення прибутковості аеропорту виникає бар”єр недоліку ресурсів і високих політичних ризиків. Ситуація ускладнюється відсутністю у підприємства ліквідного майна, достатнього для забезпечення необхідного розміру кредиту, а банківські ставки за кредитами в українських фінансових установах перевищують європейські в 4-5 разів. У свою чергу, територія і частина майна будь-якого аеропорту є такими, що не приватизовуються, а більшість устаткування специфічна і низколиквидно. У багатьох випадках права на активи аеропорту розмиті серед декількох власників, що ускладнює переговорний процес і підвищує управлінські риски.

Не дивлячись на те, що світова криза авіаперевезень не так сильно відбилася на динаміці пасажиропотоку в Україні, він наочно продемонстрував потенційним інвесторам високі комерційні і політичні риски, пов”язані з інвестиціями в авіаційну галузь. Багато учасників ринку почали дотримуватися думки про необхідність підвищення державної участі в розвитку повітряного транспорту і, зокрема, надання гарантій по інвестиційних угодах.

Тому я бачу два основні завдання в цій сфері:

Перша – переорієнтація на приватного інвестора.

Друга – створення оптимального механізму взаємодії держави і інвестора в комплексі аеропорту.

Одним з шляхів рішення цих завдань може стати інвестиційний договір між державою і приватними комерційними компаніями, що розподіляє риски, обов”язки, повноваження і прибутки, що виникають в процесі створення і експлуатації аеропорту в цілому або окремих об”єктів його інфраструктури. У світовій практиці таку форму співпраці прийнято називати державно-приватним партнерством.

Партнерство дозволяє використовувати все наявні у сторін ресурси для підвищення якості управління активами аеропорту і максимально повної реалізації його ринкового потенціалу.

Прикладом такого успішного і взаємовигідного державно-приватного партнерства є проект реконструкції аеропорту, що реалізовується в Харкові.

На сьогодні на території України – це найуспішніший проект у сфері бізнесу аеропорту.

А зараз я б хотів звернутися до цифр, щоб детальніше розкрити основи нашої співпраці. Отже, коштів державного бюджету з 2008 року по 2010 рік виконано:

– Будівництво перону і місць стоянок літаків (готовність 80%).

До 2012 року планується будівництво:

– Нової злітно-посадочної смуги довгої 2500 метрів, що дозволить приймати літаки Casino Euron pelivalikoiman runko on aina tullut NetEnt-pelifirmalta, mutta valikoimaa on jo pitkaan taydennetty muiden pelitoimittajien parhailla peleilla. класу Боїнг 737;

– Нової авіадиспетчерської вишки і нової аварійно-рятувальної станції;

– Заміна світлосигнальної системи і системи засобів посадки літаків.

В той же час, за засоби інвестора з листопада 2008 року по червень 2010 року виконано:

– Будівництво нового пасажирського терміналу (готовність – 80%);

– Реконструкція привокзальної площі і будівництво нових паркувальних місць (готовність 75%).

І до 2012 року планується:

– Реставрація існуючого терміналу;

– Будівництво тимчасового реверсного терміналу;

– Повна модернізація інфраструктури аеропорту;

– Закупівля спецтранспорту.

Новий пасажирський термінал і реконструйований існуючий дозволять збільшити пропускну спроможність Міжнародного аеропорту “Харків” з 100 до 650 пасажирів в годині А на час проведення фінальної частини “Евро-2012” використання тимчасового терміналу і спрощеної процедури пограничного і митного контролю дозволить збільшити пропускну спроможність аеропорту до 2,5 тис. пасажирів в годині.

Відповідно до нової редакції Державної цільової програми підготовки до ЄВРО-2012 аеропорт Харкова до 2012 року отримає фінансування з державного бюджету загальним об”ємом в 736,66 млн. грн. в т.ч. в поточному році – 527,4 млн.грн.

Це свідоцтво виразного розуміння Урядом і регіональною владою усієї складності комплексу проблем і важливості сприяння розвитку цієї галузі. Крім того, необхідно створити умови для переорієнтації аеропортів з бюджетних коштів на приватні інвестиції. Я вважаю, що схему державно-приватного партнерства, яка пройшла апробацію в Харкові доцільно застосувати, в першу чергу, на об”єктах регіонів, що приймають “ЄВРО 2012”. Це згодом приведе до структуризації мережі усіх аеропортів України.

На шляху до цього існує ряд неврегульованих проблем. На мою думку – головною причиною в недостатньому використанні транзитного потенціалу України, загалом, і Харківській області зокрема, являється несистемна взаємодія держави і бізнесу. Для інвестора в першу чергу потрібне проведення зрозумілої і прозорої фіскальної політики. Це, наприклад, торкається законодавчого закріплення оптимальної ставки податку на землю для аеропортів.

Ми також готові спільно з Кабінетом Міністрів України активізувати роботу з питань, що стосуються механізму повернення вкладених інвестором коштів, визначення доль кожної сторони при розподілі доходу, встановлення орендних ставок і механізму їх перегляду.

Як один з варіантів пошуку оптимальних управлінських рішень в цій галузі ми розглядаємо і концесійні схеми. Основними перевагами цих схем є гнучкість і комплексність, що дозволяє задовольнити інтереси усіх зацікавлених сторін :

держави – в розвитку і ефективному управлінні підприємством без значних бюджетних витрат і збереженні за собою ряду регулюючих функцій (контролю за ціноутворенням, безпекою, складом і якістю вироблюваних послуг);

приватного інвестора – в можливості реалізації інвестиційного проекту, розподілі ризиків і забезпеченні джерел повернення вкладених коштів;

споживачів – в гарантованому наданні послуг з високим рівнем якості і за доступною ціною.

Важливим аспектом впровадження концесійної схеми є те, що вона дозволяє добитися високої ефективності управління комплексом аеропорту, а також витягнути максимально можливий дохід з наявного ринкового потенціалу без консолідації усіх активів в руках одного власника. Крім того, вона дозволяє підприємствам вести бізнес на однакових ринкових умовах і уникнути неконструктивного впливу адміністрації аеропорту на рішення, що приймаються.

Виділення ряду послуг аеропортів в окремі види бізнесу і їх передача в управління найбільш компетентним керівником, що має необхідні інвестиційні можливості, дозволяє максимально ефективно реалізувати потенціал ринку послуг в кожному аеропорту і максимізувати сукупний дохід комплексу аеропорту.

Незважаючи на відсутність достатньої законодавчої бази, логіка концесійної угоди може бути застосована в рішенні проблем розвитку комплексів аеропортів вже сьогодні.

Окремо торкнуся і питання розвитку авіабудування в нашому регіоні. Як ви знаєте, Харків – один з найбільших центрів авіабудування середньомагістральних пасажирських і транспортних авіалайнерів. У нинішній ситуації ми покладаємо великі надії на останні домовленості Президентів України і Російської Федерації у напрямі розвитку кооперації в області авіабудування, що безумовно зробить позитивний вплив на розвиток авіаційної галузі в цілому, підвищить нашу конкурентоспроможність в цій сфері.

На завершення, запрошую Вас до співпраці. Наш регіон відкритий для інвестицій і нових проектів, і ми налагоджені відродити інвестиційну привабливість Харківщини, зміцнити довіру приватного інвестора і створити для неї режим максимального сприяння. Наша філософія – максимальна відкритість до діалогу з бізнесом.

Я упевнений, що ця зустріч – перша ланка в ланцюзі плідної довгострокової співпраці. А розвиток бізнесу аеропорту – своєрідне “вікно” для приходу інвестицій в різні сфери економіки Харківської області.

Бажаю плідної і ефективної роботи.

Дякую за увагу.

AEROFORUM.UA